Останнє 14 липня Макрона під знаком європейського стримування

Париж – 14.07.2026: Франція відзначила своє національне свято надзвичайно масштабним військовим парадом на Єлисейських полях. У марші взяли участь 6686 військовослужбовиць і військовослужбовців, серед них майже 500 представників Coalition des volontaires, об’єднання, підтримуваного Францією та Великою Британією, для підтримки України. Еммануель Макрон спостерігав за своїм десятим і останнім парадом 14 липня як глава держави перед президентськими виборами 2027 року.

Церемонія, яку Єлисейський палац і Міністерство оборони провели під лейтмотивом стратегічного пробудження Європи, поєднала національну репрезентацію із зовнішньополітичним сигналом. Крім сухопутних військ, у параді були задіяні 315 транспортних засобів, 98 літаків, 31 гелікоптер і 193 коні Республіканської гвардії. За офіційними даними, це була найбільша досі кількість військовослужбовців, що марширували на параді до національного свята на паризькому проспекті.

Особливо помітним був міжнародний вимір. Контингенти з 35 держав Coalition des volontaires відкрили ходу; їхня участь мала підкреслити готовність європейських партнерів та інших союзників підтримувати Україну політично й у сфері безпеки також після можливого припинення вогню. 13 липня коаліція обговорювала в Парижі довгострокові гарантії безпеки для Києва.

Почесним гостем на трибуні був президент України Володимир Зеленський. Серед присутніх глав держав і урядів, за інформацією з Парижа, були також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, глава уряду Польщі Дональд Туск і прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. Таким чином, зустріч безпосередньо пов’язала урочистості з російською агресивною війною проти України та дискусією про обороноздатність Європи.

Повітряний парад продемонстрував поряд із французькими винищувачами Rafale, Mirage і транспортними літаками також машини європейських партнерів. Міністерство оборони свідомо побудувало програму як показ сучасної взаємодії сухопутних, повітряних, морських і цифрових сил. Уперше в ньому також взяло участь Commandement du numerique de defense, представлене 138 військовослужбовцями. Так, поряд із класичними системами озброєння, у центрі уваги опинилися захист і управління військовими мережами даних.

Президентство Макрона розпочалося у 2017 році; після переобрання 2022 року він, відповідно до конституції, не може балотуватися у 2027 році на третій поспіль термін. Тому парад став також підсумком його лінії у сфері безпеки. Від початку повномасштабного російського нападу на Україну в лютому 2022 року Париж прискорив переозброєння, розширив європейську оборонну співпрацю та позиціонував Францію як провідну військову державу Європи.

Отже, масштаб залучених сил слід розуміти як дещо більше, ніж церемонію. Він мав показати, що Франція разом із партнерами прагне бути готовою до конфлікту, наслідки якого сягають далеко за межі України. Чи вдасться перетворити продемонстровану згуртованість на стійкі військові спроможності, фінансування та політичні рішення, залишається ключовим питанням наступних років.