Париж – 04.06.2026: Рапаель Глюксман, голова Place publique та член Європейського парламенту, рішуче відхилив запропоновані Олів’є Фор, генеральним секретарем Соціалістичної партії (PS), подвійні праймеріз на президентських виборах 2027 року. Фор пропонує спочатку внутрішньопартійні праймеріз PS, а потім відкриті праймеріз усіх лівих сил без La France Insoumise (LFI). Глюксман ясно відмовився від цієї ідеї: він уже рік виступає проти праймеріз і категорично не прийме їх подвоєння. Натомість він прагне дій, які б об’єднали всю лівицю і зробили її сильнішою, без розпорошення у фрагментованих внутрішньопартійних дебатах.
До кінця серпня Глюксман планує прийняти рішення щодо висування своєї кандидатури на президентських виборах. У найближчі місяці він збирається об’їхати всю Францію та представити «новий патріотичний договір», який має об’єднати різні ліві течії. При цьому він наголосив, що не хоче бути просто «ще одним кандидатом лівого крила». «Нам потрібно відкласти вбік свої его», — сказав Глюксман, — «щоб знайти правильну особу, яку представлять громадянам, якщо ми хочемо виграти президентські вибори.»
Дебати всередині Соціалістичної партії напружені: Борис Валло, голова фракції соціалістів у парламенті, залишив керівництво партії, вважаючи заплановані праймеріз контрпродуктивними і особливо занадто вузькими без участі Глюксмана. Ці внутрішньопартійні тертя показують виклики, з якими стикається лівиця у прагненні висунути спільного і сильного кандидата до виборів 2027 року.
Заклик Глюксмана до єдності лівих направлений проти фрагментації партій і рухів лівого спектра. Він бачить у цьому ключову перешкоду для успіху у майбутній виборчій кампанії. Здатність до об’єднання може стати вирішальною для залучення достатньої кількості виборців у конкуренції з правими та центристськими кандидатами.
Наступні тижні будуть вирішальними для визначення політичного курсу лівих. Чи вдасться створити спільну платформу і спільного кандидата — це визначить їхні шанси. Президентські вибори 2027 вважаються ключовими, і лівиця зможе відновити своє значення лише за умови стратегічного нового формату і подолання внутрішніх конфліктів.
Ймовірність досягнення згоди наразі залишається невизначеною. Опір до подвоєних праймеріз і вимога до єдності відображають нагальність, з якою Глюксман формулює свою політичну стратегію. У найближчі місяці переговори між різними лівими силами Франції щодо найкращої стратегії, ймовірно, активізуються і формуватимуть політичну арену.
Джерела
- La Gazette France