Справа Жубіллара: у департаменті Тарн досліджують знайдені кістки

Майок — 19.07.2026: Віддалене поле на півночі департаменту Тарн після двох днів інтенсивних пошуків знову стихло. Однак розслідування у справі Дельфіни Оссагель, яка зникла в грудні 2020 року, набуло нового, важливого повороту: у місці, яке, як повідомляється, Седрік Жубіллар назвав органам влади, було виявлено кісткові рештки. Їхню належність наразі не встановлено.

Пошуки розпочалися в середу, 15 липня, після судового допиту 38-річного чоловіка. За словами генерального прокурора при Апеляційному суді Тулузи Ніколя Жаке, Жубіллар заявив під час допиту, що несе відповідальність за смерть своєї дружини, і запропонував привести слідчих до місця, де може перебувати її тіло.

У четвер, 16 липня, жандарми знайшли на території поблизу Майока кісткові рештки, які, за даними правосуддя, можуть мати людське походження. Місце знахідки розташоване неподалік дороги D600, приблизно за десять кілометрів від колишнього будинку подружжя в Каньяк-ле-Мін. Обшук території завершили в п’ятницю ввечері.

Для рідних Дельфіни Оссагель, 33-річної медсестри та матері двох дітей, знахідка ще не є підтвердженням. Вилучені рештки доправили на криміналістичне дослідження до Institut de recherche criminelle de la gendarmerie nationale у Понтуазі. Там, зокрема, аналізи ДНК мають встановити, чи можливо ототожнити їх зі зниклою жінкою.

Відкритим залишається й питання причини смерті. Слідчі також перевіряють, чи було на місці знахідки вилучено інші важливі сліди або предмети. Результати можуть бути важливими для реконструкції ночі з 15 на 16 грудня 2020 року, коли Дельфіна Оссагель зникла з родинного будинку в Каньяк-ле-Мін.

17 жовтня 2025 року суд присяжних департаменту Тарн засудив Седріка Жубіллара до 30 років позбавлення волі за вбивство дружини. Він подав апеляцію; апеляційний розгляд має розпочатися 21 вересня 2026 року в суді присяжних департаменту Верхня Гаронна в Тулузі. Тому рішення суду першої інстанції ще не набрало законної сили.

Нинішня знахідка змінює справу, але не завершує її. Лише результати судово-медичних експертиз покажуть, чи зможуть пошуки дати рідним відповіді після більш ніж п’яти з половиною років. До того часу позиція правосуддя така: кісткові рештки є можливим новим доказом, а не остаточним з’ясуванням обставин.